ВІКТОРІЯ ВЛАСЕНКО

КВІ 26, 2019

Олександр Саврук:
«Спроможність – це дещо принципово інше, аніж навички чи компетенції»

Олександр Саврук – кандидат економічних наук, декан kmbs. Він спеціалізується на стратегічному менеджменті, філософії бізнесу, управлінні змінами. Також є членом Української асоціації менеджмент-консультантів, Ради директорів Швейцарсько-Української промислової палати та працював радником міністра економіки з мікроекономічних питань.

Ill_Спроможність.jpg

– До вас ідуть вчитися люди, які вже володіють чи керують успішними бізнесами. Яка їхня мотивація? Чому ви можете їх навчити?

– Усе змінюється. Якщо я успішний у чомусь сьогодні, це не гарантує, що я так само буду успішним завтра. А те, що змінюється, – нове. З ним треба розбиратися. Більше того, потрібно розбиратися не просто із зовнішнім середовищем, а із собою у новому середовищі.

Це рефлексивне: треба усвідомити, ким я є, чи я маю змінитися, чи треба когось нового ввести до своєї системи. Це потребує динамічних зусиль – і над собою, і над навколишнім середовищем.

Хоча ми називаємось традиційно «бізнес-школа», але насправді займаємося проблематикою управління. А управління – це набагато ширше поняття, аніж бізнес. Управління може бути в музеї, в школі, в державі, в компанії. Навіть наодинці з собою – творчій особистості треба якось собою керувати, і не завжди це просто.

Управління – це набагато ширше поняття, аніж бізнес. Управління може бути в музеї, в школі, в державі, в компанії. Навіть наодинці з собою

У контексті управління наше завдання – допомогти людині (де б вона сьогодні не була, на якому рівні чи в якому статусі) знайти свій максимальний потенціал впливу на середовище. На всі ті системи, які вона може «підтягнути» за своїми спроможностями. Це може бути холдинг чи кластер, місто чи країна. І, зрештою, людина може зробити той якісний стрибок, на який спроможна у своєму контексті.

– Але як так виходить, що підприємець, який вже знаходиться на ринку, не усвідомлює, ким він є і що йому робити в новому середовищі, а ви це знаєте?

– У кожного своя роль. Підприємцю треба робити операційні речі, стратегічні, поточні. А у нас завдання – відслідковувати і розуміти, що відбувається в цьому середовищі в принципі. Плюс ми дозволяємо переносити кращу практику і кращу логіку з однієї сфери діяльності до іншої. Якщо людина відкрита, вона приходить і бере.

– Які навички необхідні сучасному підприємцю?

– З навичками працюють токарі та фрезерувальники. З компетенціями працюють менеджери середньої ланки. У випадку топ-менеджерів, з якими ми працюємо, – варто говорити про спроможності. Це принципово інше, аніж навички чи компетенції. Є лідерські спроможності. Є творчі. Є спроможності до синтезу бізнес-моделей і так далі.

Навички – це виконавча логіка. Ми з навичками працюємо в меншій мірі, ми не ПТУ.

– Можете згадати конкретні приклади: коли людина до вас прийшла, повчилась, а вийшла зовсім іншою, з іншим баченням і амбіціями?

– Це трапляється постійно. Ми навіть помічаємо, що деякі власники бізнесів із обережністю ставляться до навчання своїх підлеглих. Бояться, щоб вони не «перестрибнули» свою роль. Хоча насправді власникам якраз такі партнерські масштабні колеги й потрібні.

Якщо говорити про конкретні випадки, то серед наших випускників – віце-прем’єр Геннадій Зубко. Це колосальний приклад, коли людина почала працювати над трансформацією досить великої системи, зокрема над реформою децентралізації.

Олександр Стародубцев, один із розробників системи електронних торгів Prozorro, – також наш випускник.

Загалом у нас більше тисячі випускників, і я кожного разу із приємністю знаходжу їх то в Китаї з власним бізнесом, то в Арабських Еміратах, то в управлінні нашою державою, то в екологічних, IT та енергетичних проектах.

Наші учасники й випускники, не знаючи один одного, дуже швидко сходяться й створюють спільні бізнесові проекти

Треба сказати, що люди, які приходять до нас, вже успішні в термінах «звичайної» успішності: вони далеко «не голодні», їм усього вистачає, щоб жити і не тужити за мірками позавчорашнього дня. Але це по-хорошому амбітні люди, які шукають можливості для впливу на зовнішнє середовище в розвитку. І я думаю, саме це притягує наших нових учасників. Часто вони бачать, як люди, яких вони знали раніше, змінюються, і їм хочеться розвиватися так само.

– Тобто основне джерело, звідки ваші майбутні учасники дізнаються про школу, – це «сарафанне радіо»?

– Великою мірою. Адже дуже нелегко пояснити, що найголовніше ви отримуєте, навчаючись у kmbs. Це той стан людини, який дозволяє їй виходити на інший рівень – з іншим горизонтом, іншими методологіями, з іншим баченням світу, з іншим рівнем оцінки себе: що я роблю, для чого я це роблю, з ким я це робитиму?

З ким – це дуже важливо. Цікаво те, що наші учасники й випускники, не знаючи один одного, дуже швидко сходяться й створюють спільні бізнесові проекти.

– У kmbs розповідають про управлінські рішення, що базуються на логіці відкритих систем. Що це і як працює?

– Логіка закритих систем – це механічна логіка, суб’єкт-об’єктна. Коли є начальник, який дає вказівки, а підлеглий їх виконує і виступає у цій системі об’єктом.

Відкрита система – це об’єднання суб’єктів. Якщо нам цікаво, ми об’єднуємося і щось робимо, створюємо якийсь продукт. Нецікаво – я виходжу, цікаво – заходжу. За такою логікою на сьогодні працює велика частина світу. Тут немає вказівок згори донизу, натомість є спільне смислове поле, вміння встановлювати правила гри, бачити «своїх», реалізовувати свою ідентичність та поважати іншу ідентичність у дії заради спільної ідеї.

– Який економічний ефект від роботи у відкритих системах?

– Це ефект зростання на один-два порядки. На навчанні ми розглядаємо кейс Джека Велча із General Electric, який з 1980-х до кінця століття забезпечив зростання ключових показників своєї компанії (таких як вартість акцій чи прибуток) на два порядки завдяки зміні логіки.

Відкрита система – це об’єднання суб’єктів. Тут немає вказівок згори донизу, натомість є спільне смислове поле

– Якою ви бачите роль випускників kmbs у діяльності школи?

– Ми не очікуємо від них нічого, крім проактивної суб’єктності, – і вони про це знають. І вже стають поруч із нами, об’єднуються. Випускники дуже добре розуміють, що ми робимо, і беруть на себе таку ж відповідальність – у регіонах, у культурі, в бізнесі, в державі. Нам стає цікаво разом створювати якісь проекти.

Цим займаються люди, які хочуть робити більше, ніж тільки вести свій поточний бізнес. А ми поруч, допомагаємо їм елементами інфраструктури. А часто й самі отримуємо допомогу від випускників у певних інфраструктурних проектах – наприклад, коли виїжджаємо на навчання в регіони.

– А якою може бути синергія, якщо об’єднати випускників на одній платформі, яку зараз kmbs Alumni готує до запуску разом із Mind?

– Це збільшить можливості створення спільних проектів. Можна буде дізнатися, де, в кого, що відбувається. Швидше отримати інформацію щодо своєї пропозиції. Швидше відреагувати.

Маю сказати, що декани бізнес-шкіл часто спілкуються між собою, у тому числі – про те, як випускники працюють із школами. Те, як розвивається спільнота наших випускників, – не має аналогів у світі. Якщо їхня взаємодія буде реалізована через таку платформу – то це буде якраз той тип унікального рішення, де спільнота самоорганізовується і діє абсолютно в тій логіці, в якій ми мріяли, щоб вона працювала. Це динамічний процес, він залежить від контексту і багатьох інших моментів, але ми рухаємося в правильному напрямку.

Одне із завдань платформи – це збір коштів на розвиток кампусу для школи. Кампус – це частина нашого продукту для учасника і випускника, яка забезпечує атмосферу, можливість спілкуватися і працювати з перспективними рішеннями. Коли до нас приходять іноземці, вони зауважують: «У вас така наповнена атмосфера, як вам це вдається?» Тож ми хочемо розширитися, нам мало місця, але цю атмосферу прагнемо зберегти.

Джерело: mind.ua

READ
ABOUT
THIS

Kopiya_Bez_nazvi-2_2-022.png
17 вер. 2020 р., 09:47
Видання ThePage спільно зі Smart Holding у серії бізнес-подкастів Smart Talking розібрались в тому, як коронакриза і, можливо, наступна за ним глобальна рецесія вплинуть на стратегічне планування компаній. Як тепер управляти своїми планами й що залишається важливим для бізнесу попри кризу, читайте у матеріалі та слухайте в подкастах.
SSA5__Viktor_Ivanchik.png
5 черв. 2020 р., 03:50
«Астарта-Київ» — один із найбільших українських агрохолдингів, акції якого торгуються на Варшавській фондовій біржі. Щоб досягнути такого результату та вийти у серпні 2006 року на IPO, компанії довелося пройти через довгий та непростий шлях трансформації. Власники та менеджмент зі своєю задачею впоралися.
f356acc68645c032869cac2825f23b97.png
29 січ. 2020 р., 06:45
Ми живемо у світі відкритих систем, тому для успіху організації (державної чи культурної інституції, бізнесу тощо) потрібно вміти бачити себе частиною ширшої системи та взаємодіяти з іншими її гравцями. Якого результату можна досягти, змінивши своє мислення? І якими є передумови для змін великих систем? Про це розповіла Гелена Саврук, керівна партнерка Могилянської стратегічної агенції (MSA), керівниця програм «Школа стратегічного архітектора» та «Стратегічне лідерство в секторі безпеки та оборони України» у kmbs.