/
STRONG
RESPONSIBLE
BRAVE
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
І НАУКИ УКРАЇНИ:
СТАЛІСТЬ ЗМІН
У КОРОТКИХ ПОЛІТИЧНИХ ЦИКЛАХ
ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ
Міністерка освіти та науки України (2016-2019),
учасниця Школи Стратегічного Архітектора четвертого набору
-
Стабільні, збалансовані рішення
-
Наступність змін
-
Взаємовигідне партнерство
-
Виховання нової еліти
МИ ПОВИННІ УСВІДОМЛЮВАТИ, ЩО СИСТЕМА ОСВІТИ ГОТУЄ ЛЮДЕЙ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО І МАЄ ВИПЕРЕДЖАТИ ПРОЦЕСИ У СУСПІЛЬСТВІ.
Система освіти має дуже добре відчувати й орієнтуватися на майбутні потреби дітей. Ті першокласники, які зараз заходять до школи, будуть в активній фазі своєї праці орієнтовно через 20-25 років. Технології розвиваються настільки бурхливо, що передбачити, що буде навіть за 10 років, дуже складно, не кажучи вже про 20. Очевидно, що людям потрібно більше м’яких навичок. Очевидно, що потрібно вчитися критично мислити, бо потоки інформації, які доводиться обробляти, надзвичайно великі.
Через думку роботодавців, батьків, людей з-поза системи, бачимо, що традиційна школа не дає дітям необхідних можливостей, щоб потім бути в змозі відповідати на всі ці виклики. Таким чином вимальовується ідея реформування, коли ми маємо аудит проблем, які робить суспільство, не тільки всередині системи, але і ззовні.
МИ ВСІ ДУМАЄМО ПРО ТЕ, ЯК ВИХОВУВАТИ НОВУ УКРАЇНСЬКУ ЕЛІТУ.
ЕЛІТУ, ЯКА ВЕСТИМЕ СУСПІЛЬСТВО. ЕЛІТУ, ЯКА ЗДАТНА СЛУЖИТИ.
Я це переосмислила на Школі Стратегічного Архітектора, і сьогодні для мене це одна з компонент, яку потрібно закласти у виховну систему в Україні.
Коли є візія у людей, які займають лідерську позицію, вони вже далі можуть штовхати цей процес. Ми повинні мати нашу стратегічну ідею, з якою ми далі ідемо. І нам треба було виписати для себе мету і зрозуміти концепт, на який ми всі працюємо як спільнота.
Для мене особисто було надзвичайно цінним спілкування. На Школі Стратегічного Архітектора нам створили коло спілкування з представників людей із бізнесу, і державної служби, і мистецтва, і громадського сектору. Ці люди, які зустрічалися стабільно, могли ділитись думками, презентували один перед одним власні проекти. Ти міг почути думку, зовнішню, неупереджену, яким чином це люди сприймають. Це надзвичайно цінно.
Я МІНІСТЕРКА ОСВІТИ І ТЕЖ МУШУ НАВЧАТИСЯ.
Я вважаю, що кожна людина зобов’язана вчитися впродовж усього життя. Будь-яка освітня установа повинна бути організацією, що навчається. Цей дух неспокою, пошуку нових рішень і застосування нових технологій збільшує палітру можливостей. І головне — захоплює всю орбіту сучасних змін. І я дуже вдячна долі, що в мене була така можливість на Школі. Я навіть не уявляла, що отримаю так багато відповідей. І це надзвичайна додана цінність.
На момент початку навчання ми вже розпочали імплементацію проєкту Нової української школи. Треба було змінювати зміст освіти. І ми зрозуміли, що не можемо зробити це самостійно. Нам були потрібні додаткові організації, на які зможемо опертися. Ми почали працювати з громадським сектором і реалізовувати з ними серйозні ініціативи. Нова українська школа вимагала масового підвищення кваліфікації. Спільно з EdEra ми розробили курс для вчителів початкової школи, який уже пройшли 100 тисяч фахівців. Ми змогли отримати фінансування, щоб покращити інфраструктуру шкіл. Коли нам треба було презентувати курси для дистанційного навчання дітей на окупованих територіях, ми зробили це разом з Prometheus. Ми почали тісно працювати з органами місцевого самоврядування, бо вони є засновниками навчальних закладів. Але ці взаємовідносини не завжди були добрими, частіше фрагментарними.
МИ ПІДСВІДОМО ЙШЛИ ШЛЯХОМ ЕКОСИСТЕМНОЇ ЛОГІКИ, ПРОТЕ ЦЕ МАЛО БУТИ САМЕ УСВІДОМЛЕНЕ СТРАТЕГІЧНЕ РІШЕННЯ.
Спочатку обставини в нас були екстраординарні, бо ми хотіли запуститися швидко. Але тепер це мало бути стабільне збалансоване рішення, яке залучатиме нових учасників до екосистеми для взаємовигідного партнерства. Коли на Школі Стратегічного Архітектора ми розбирали екосистеми, їх роботу, взаємини між ними, розподіл в них ролей, тоді в мене склалася візія системи Нової української школи.
Зараз вже ми працюємо з EdCamp, які формують величезні спільноти агентів змін реформи. Ми почали здійснювати разом з ними антидискримінаційну експертизу підручників, що є однією з важливих задач для покращення нашої літератури. З іншого боку, наприклад, з GoCamp ми вирішуємо питання вивчення мови меншинами і робимо мовні табори. Це і для нас надзвичайно важливо і вигідно, і для них. І вони теж отримують свої результати.
Я НЕ МОЖУ ЗАРАЗ ТВЕРДО СКАЗАТИ, ЩО ЗМІНИ НЕЗВОРОТНІ.
Розуміння політичними елітами, зокрема новими, тих процесів, які відбуваються в освіті та науці, є дуже важливим. Важлива наступність. Наприклад, в деяких країнах політичні партії навіть підписують між собою угоди, меморандуми про те, що реформу освіти вони не рухають. Якщо розпочалася реформа освіти то треба розуміти, що це реформа на десятиліття і політичні еліти повинні сприяти, щоб ця реформа розвивалася.
Ми прийняли закони, які їх фіксують, але в закони теж можна вносити зміни. Моя перша надія на суспільство, батьків, учителів, роботодавців і громадськість, які розуміють необхідність нової мети освіти і нових можливостей, які ми повинні дати дітям. Їх не можна вчити так, як учили нас. Це велика частина суспільства, яка підтримуватиме реформу і тиснутиме на політиків, щоб вони її продовжували.
Друга моя надія на те, що в цьому міністерстві, зокрема завдяки і нашим сесіям після Школи, вже закарбувалася візія змін. Її поділяють державні експерти, директорати, працівники міністерства, державні службовці, які не змінюються так часто, як міністри. З ними йтиме наступність змін.
За мною стоїть дуже велика команда людей, це не я робила зміни і реформи сама, це робили цілі колективи і їхня праця вкладена у величезну кількість змін. Тепер це вже моя відповідальність лобіювати ці зміни, зміни, як політику.
WE
ARE
PROUD
ЮЛІЯ ЛИТВИНЕЦЬ
Директорка Національного художнього музею України
СЕРГІЙ БАДРІТДІНОВ
СЕО INTERTOP Ukraine
СЕРГІЙ КАСЯНЧУК
Директор представництва
Світового конгресу українців в Україні